Люшина школа
З якого віку слід починати вчити дітей? З цього приводу існують різні точки зору. Прихильники вальдорфської педагогіки, наприклад, вважають, що поки не випадуть молочні зуби, знакова система не принесе малюкові користі, і вчити його читати і рахувати неварто. А у Олени Олексадрівни Скоробагатової (яку всі близькі називають Люшею) щодо цього інша думка. Точніше, навіть не думка – в неї інший досвід.
– Олено Олександрівно, ви займаєтеся з дітками за якоюсь методикою?
– Я, звичайно, знайома з багатьма методиками, але тут мені допомагає не кількість методик, а кількість дітей. Спочатку я вчила старшого сина Міху. А коли у мене ріс Іванко – а він вже в 2 роки знав букви – ми жили на ХТЗ, (ХТЗ – це робітнича околиця Харкова), вчити його товаришів з дитячого садочка більше не було кому, так що я їх всіх і вчила – дітей друзів, сусідів…
Потім настали веселі 90-і. І цей досвід мені дуже став у пригоді – заробляти на додатковий кусок хліба. А зараз займаюся з внуками. І з малятами друзів моїх дітей.
Олена Олександрівна – це вам не просто якась бабуся! Вона – серйозний філолог, кандидат наук, викладач. Вчить майбутніх вчителів у педагогічному університеті. Недавно вона випустила книгу «Граматичні значення і поетичні образи: поетичний потенціал російської граматики»!
Маленький Матвій сьогодні без настрою – тато намагався намазати йому щічки кремом. І він залишився цим дуже незадоволений, заняття не йде. Олена Олександрівна вдається до хитрості:
– Добре, Матвію. Якщо тобі нецікаво, я візьму твоє доміно і піду займатися з Нікою. (Ніка – товаришка Матвія). До того ж Ніка вміє складати трапецію, а ти не вмієш .
А, взагалі, сьогодні неправильне заняття. Зайвих людей не повинно бути – забагато відволікаючих факторів.
Матвій притискає до себе коробку з доміно і через деякий час починає викладати з нього трапецію. Олена Олександрівна каже:
– Матвійка можна завжди «на слабо» заохотити. З іншими дітками – інші хитрощі.
На холодильнику – буквочки-магнітики. Олена Олександрівна каже:
– Заберу я, Матвійку, твої букви. У мене таких нема. І буду сама слова складати. Тим паче, ти забув, як пишуться «ТАК» і «НІ»!
– Ні, не забув! – кричить Матвій. І демонструє бабусі свої знання.
Вони займаються два рази в тиждень – по суботах наодинці з бабусею. А в середу до них приєднується ще Ніка, і хвилин 20 малята займаються разом. Потім Матвійко їх покидає, а Ніка – вона на рік старша – залишається на своє заняття. І ось вам результат – за два місяці малюк вивчив усі букви, навчився складати з них найпростіші слова, вивчив різні геометричні фігури, рахує в межах десятка… І все це в процесі гри. У звичній домашній обстановці… На жаль, не у всіх є такі бабусі!
Переклад українською Раїси Кузик