Вчимося разом із дітьми
Ми вирішили розпочати нову тему на сторінках нашого блогу. До цього рішення нас підштовхнула Люба Мельник. Бо добре, звичайно, що є такі люди, до яких можна звернутись, коли у дитини з’явилися проблеми із навчанням. Мабуть, ще краще – коли саме ми, батьки, можемо пояснити своїй дитині те, що вона не розуміє. А найкраще – зробити так, щоб проблеми не з’являлися зовсім! Тільки б знати, як це зробити!
У нас немає універсальних відповідей на це запитання. Є тільки свій власний досвід, який не завжди є позитивним. 
Але наше українське життя має одну специфічну особливість: нерідко трапляється так, що російськомовні батьки віддають своїх дітей навчатися до українських шкіл. Деякі батьки це роблять свідомо, у деяких це трапляється випадково – але у будь-якому випадку наше батьківське життя з цього часу зміниться. Якщо ми хочемо не втратити контакт з дитиною і розумітися в її шкільних справах – нам потрібно буде підвищити свій рівень розуміння української мови, розширити свій активний словник. Бо незабаром до нього потраплять нові незнайомі терміни – ми ж вчили їх російською!
На допомогу нам можуть прийти тлумачні словники, словники для учнів, тощо. Якщо словника немає – звертаємося до електронних перекладачів. Це зручно і швидко. А головне – нам на допомогу прийдуть самі діти! Вони будуть пояснювати нам значення тих слів, які ми не розуміємо – і самі будуть краще засвоювати їх! Головне тут – незважаючи ні на що – підтримувати з дітьми розмову українською мовою. Навіть коли нам це непросто робити.
Не треба боятися своїх помилок! Краще ми будемо помилятися – і нехай дитина нас виправляє, ніж казати: «Что это за «дотична» такая? Касательная, что ли?» Таке ставлення відштовхне дитину – або від нас, або від української мови. Хіба нам це треба?
Ось, і на підтвердження всього цього, ризикну запропонувати фрагмент своєї абетки. Може, вона комусь допоможе. Бо коли ж, як не взимку, починати готуватись до школи?
Акробат абетку знає,
Він афішу прочитає!
На афіші, мов живі,
Всі актори циркові.
***
Бій іде під бастіоном,
Прапор б’ється над балконом.
Барабани дрібно б’ють —
Переможемо в бою!
***
Велосипед весь день катав
Усюди Вовку й Валю.
Привіз, втомився і упав…
Теперь висить в підвалі.
***
Гойдалка гойдається,
Гарбузи навколо…
Літо пригадається
В грудні, на гринджолах.
***
Ґедзь, ґедзь,
Лети вже геть!
Не чіпай на ґанку
Маленьку Ганку!
***
Жвавіше! Граймося в сніжки!
Лежать сніжинки на доріжках!
Вони – мов крижані жучки,
Маленькі, на тоненьких ніжках.
***
– Кому вклонилася, калино?
Калиточці?
Віконцю?
Сину?
– Кладу краплиночки червоні
Катрусі-крихітці в долоні.
***
– Люба лелеко!
Ти летиш далеко?
– Я в теплий край лечу, туди
Де не гуляють холоди!
***
Матуся з Марусею йдуть до крамниці,
Купити млинці, макарони, суниці,
Малиновий джем, майонез, маргарин,
Морозиво, мойву і склянку маслин!
***
Осінь, дощик йде недобрий,
Жовте листя обліта…
Сонце котиться за обрій,
Мов обручка золота…
Не судіть мене дуже суворо! А краще самі спробуйте зробити абетку – у віршах чи у малюнках, із пластиліну чи з солоного тіста, із клаптиків тканини чи з ниточок… Головне – робити це разом з дитиною!