Поэтический забег, або Мова, що говорить нами

Конечно, я не случайно пролетал 12 сентября над памятником великому Кобзарю. Я слышал, что в этот вечер Сергей Жадан, известный харьковский литератор и настоящий “мотор” культурной жизни нашего города, пригласил своих друзей на праздник Поэзии. И на центральную аллею Сада Шевченко пришли поэты и любители поэзии, журналисты и студенты, велосипедисты и мамы с детьми в колясочках.
И я не мог пропустить такое событие, и прилетел!

Те, що я почув, було так цікаво, що я сам не помітив, як заговорив українською мовою. Так, це були саме  україномовні поети – всі різні:  чоловіки і жінки, молоді і старі, з віршами і романтичними, і злими,  і смішними. День схилявся до вечора, по бруківці човгали шинами автівки, було чутно караоке із саду. А тут, у куточку біля Шевченка, через увесь цей гуркіт ми намагалися почути поетів, і чули їх з кожною хвилиною усе краще.

Самый маленький зритель

Мені  настільки сподобалися всі ці люди, що я вирішив задати поетам такі питання : «Чому ви стали писати вірші?», «Чому саме українською?» – бо, як вам відомо, тут, у Харкові, багато людей розмовляє російською:  ми двомовні.

Юля Максимейко
Юля Максимейко

Відповідає поет Юля Максимейко, юна прекрасна дівчина, мене її вірші чимось захопили. А ще – я зовсім її не боявся, і тому підлетів насамперед  до неї:
«Я почала писати вірші у 13 років, сама. Чому? На українській мові розмовляла бабуся… Ще я ходила до гуртка «Зав`язь» у Палаці Піонерів, там навчалася, як писати вірші».

Ростислав Мельников

Після Юлі я хоробро задав свої питання зовсім дорослому  поетові, Ростиславу Мельникову.  «Так, в мене був вибір – ким записуватись у паспорті, на якій мові писати вірші. Я вибирав націю, мову, і зробив цей вибір свідомо. Вірші почав писати ще у юності».

А ось самий молодий поет – Роман Москаленко. Такий сучасний, такий драйвовий!
«Так, у мене був вибір, я сам з маленького українського селища Киричівки, але десять років жив у Росії. Коли з`явились популярні українські групи – Тартак, та різні інші, я слухав їх, вони мені подобались. Ні, я не чув поетів української нової хвилі, не було в мене ані книжок, ані інтернету. Інші хлопці слухали англомовні групи, а я – ще й українські. А потім почав писати вірші, ходив у різні групи. Мені подобається, що я можу показати свої вірші гарним поетам, наприклад Сергію Жадану. Бо їх оцінка і критика для мене дуже важлива. А коли я був молодшим, то критику не любив, вона заважала мені писати».

Роман Москаленко

Роман Москаленко

Ганна Яновська, дуже гарна молода жіночка, яка, здається, йде не по землі, а трішечки понад землею.
«Коли я почала писати вірші? Не знаю, мабудь років в 4-5… У віршах все починається зі звуку. Хто були мої вчителі? Володимир Висоцький, Юрій Андрухович, Едґар Алан По… Чому українською? Бо це – моя рідна мова. У мене маленька донечка, їй три роки. Завдяки тому, що я їй змалечку читаю вірші, я стала краще орієнтуватися у дитячій українській поезії. Я зрозуміла, що для дитячих віршів головне – щоб вони гарно, мелодійно звучали».
Я домовився з Ганною, що ми з нею ще зустрінемося и поговоримо про дитячі вірші окремо. Далі буде!

Ганна Яновська

Красуня та  чудова поетеса Катерина Каруник розповіла, що перші вірші їй прочитала мама та бабуся, і що для неї головне у віршах – ритм.

Леонид Логвиненко

Леонид Логвиненко

Журналіст Леонід Логвіненко здивував мене тим, що він пише не тільки статті, а й чудові вірші! Він розповів, як мати не повірила йому, коли він показав перші віршики: «Вона сказала – то ти, мабуть, десь знайшов і переписав!» А потім він став писати вже студентом, в 60-ті роки. Коли поезія була у розквиті, спілкувався з відомими українськими та російськими поетами та письменниками.

Дуже високий, дуже стрункий, з шляхетним сивим волоссям, поет Ігор Оржицький. Він каже: «Відчуття мови – це на генетичному рівні. У мене мама була філологом, і сам я  – філолог. Я вчений, а не поет. А вірші? Вірші пишуться самі. Їх треба почути. Як каже філософ Хайдеґер, «Це не ми говоримо мовою, це мова говорить нами».

Игорь Оржицкий

Наприкінці вечора, коли вже впали на місто сутінки,  люди почали потроху розходитись. І тоді поетеса та керівник  поетичної студії  «Зав’язь» Ольга Степанівна Тараненко взяла мікрофон та сказала по-справжньому чарівні слова: «Твоя ріка — моя ріка. Нам стати б морем саме час, щоб океан не зміг без нас».  І всі – і поети, і слухачі – взялися за руки. Нас об’єднала поезія.

Катерина Каруник

Евген Журер

Веселый зритель

Люцина Хворост

Этот праздник назывался « Поэтический марафон». Честно говоря, для марафона – два часа стихов – маловато!

Но забег получился отличный!

 

Leave a Reply

Your email address will not be published. Required fields are marked *

*

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong> <img src="" alt="" class="">

http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_bye.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_good.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_negative.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_scratch.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_wacko.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_yahoo.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_cool.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_heart.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_rose.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_smile.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_whistle3.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_yes.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_cry.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_mail.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_sad.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_unsure.gif 
http://kids.sch.in.ua/wp-content/plugins/wp-monalisa/icons/wpml_wink.gif