9 ноября – День украинского языка и письменности
Сегодня, 9 ноября, в нашей стране отмечается День украинского языка и письменности. По православному календарю — это день чествования памяти Преподобного Нестора-Летописца.
Это праздник, во время которого проходят соревнования по украинскому языку: радио-диктанты «Кто лучший?»; поощрение издательств, которые выпустили много книг на украинском языке. В этот день писатели, учителя и поэты получают награды и благодарности.
Молодежь проводит флеш-мобы «В этот день говорим только на украинском!»
А как можем отметить этот день мы с вами? Такие замечательные праздники нужно отмечать с тем, что любишь больше всего. Мы больше всего любим детскую поэзию. Поэтому сегодня мы предлагаем вашему вниманию стихи, созданные хорошими украинскими поэтами, жившими не так давно и нашими современниками.
Платон Воронько
Йшов сніжок на торжок
Продавати кожушок.
Кіт купив того кожуха,
Загорнувсь по самі вуха.
Як забіг у нім до хати.
Хутро стало розтавати.
Сів Воркотик за мішком
Та й умився кожушком.
Наталя Забіла
Десь затрималась Зима
Дecь зaтpимaлacь Зимa,
Снігу білoгo нeмa.
Хoчeтьcя з гopи нa лижaх,
І нa pічку з кoвзaнaми…
Мoжe, paзoм вcім пoчaти
Нaм перини вибивaти?
Мoжe, нaм пoдушки тpeбa
Гeть уcі пopoзpізaти?
От тoді Зимa швидeнькo
Пpилeтить, щoб пoдивитиcь:
Щo ж кpужляє тaм білeнькe,
І пухнacтe, і м’якeнькe.
І здивуєтьcя Зимa:
Сніг вжe є –
мeнe ж нeмa!
Ліна Костенко
Горобець із білою бородою
Розбігайтесь, людоньки, хто кудою! –
Горобець із білою бородою!
Що за диво дивнеє? На віку
Вперше бачу бороду отаку.
Може, він старійшина чи мудрець?
Може, він заслужений горобець?
Ні, несе у дзьбиоку він пір’їнку.
Пригодиться діточкам на перинку.
Соловейко застудився
Дощик, дощик, ти вже злива!
Плаче груша, плаче слива.
Ти періщить заходився,
Соловейко застудився.
А тепер лежить під пледом,
П’є гарячий чай із медом.
Перший пароплав
Було це вранці. Я ще трохи спав.
На землю скочив босими ногами,
Як привітався перший пароплав
Далеко десь з Дніпром і з берегами.
– Ту-ту! Ту-ту! – він подих перевів.
І знов: – Ту-ту! – гукав щосили.
– Ту-ту! Ту-ту! – йому я відповів. –
Бувай здоровий і пливи щасливий!
Місяць уповні
Вибіг місяць з-за діброви,
Погубив на вітрі брови,
Заховав за спину руки,
Ходить лисий, без перуки.
Смуток зорям невимовний:
Ой, який тепер він повний!
А як був молодиком,
Був худесеньким серпком.
Аркадій Музичук
Увірвалась осінь
Між дерев зі свистом:
– Ви чого це досі
в одязі барвистім?!
Тут примчався вітер, –
і, мов навіжений,
без жалю, сердито –
обстригати клена!
Граба взяв за чуба
і додолу хилить.
Роздягнув би дуба, –
Та забракло сили.
A в ялини коси –
Наче в чарівниці!..
Не чіпа їх осінь –
колючок боїться.
Микола Вінграновський
Іде кіт через лід
Іде кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Коли чує він: зима
Його біла підзива.
— Ти чого йдеш через лід
І лишаєш чорний слід?
— Бо я чорний, — каже кіт, —
Я лишаю чорний слід.
Коли ж біла ти сама,
То білій тут дотемна.
І пішов кіт через лід
Чорнолапо на обід.
Стала зимонька сумна:
За котом ішла весна!
А в подарок нашим читателям мы сняли видео-ролик, на котором наша знакомая харьковская поэтесса Ганна Яновська читает свои любимые детские стихи Миколи Вінграновського, Романа Скиби и свои собственные.
С праздником, дорогие друзья!